Формати файлів¶
У цій категорії зібрано дані щодо форматів файлів із графічними даними. Хоча дані щодо більшості форматів файлів можна знайти у Вікіпедії, на відповідних сторінках не завжди є пояснення того, для яких даних можна використовувати той чи інший формат, та того, якими є переваги та недоліки формату.
У цій категорії ми намагаємося описати ці формати файлів у спосіб, який буде зрозумілим для початківців.
Загалом, при обговоренні форматів файлів звертають увагу на такі можливості:
Стискання¶
Стискання визначає спосіб, у який стандартом формату передбачено використання для зображення якомога меншого місця на пристрої для зберігання даних, тобто алгоритм, за яким дані у файлі певного формату роблять якомога меншими за обсягом без втрати якості зображення.
Загалом, можна зауважити, що використання форматів, які дають найменші за розміром файли на диску, передбачає або втрату якості зображення, або потребує значних обчислювальних потужностей для відновлення початкових даних зображення, які запаковано до файла.
Векторні формати файлів, зокрема SVG, є типовим прикладом другого різновиду форматів. Файли у цих форматах є дуже малими за розміром, оскільки технологію, яку використано для їхнього створення засновано на математиці, тому у файлах зберігаються лише значення математичних змінних, а якість зображення близька до ідеальної. Недоліком є те, що комп’ютеру потрібно доволі багато часу для визначення того, як має виглядати зображення. Крім того, іноді різні програми у різний спосіб інтерпретують записані у файлі значення. Крім того, векторні формати зберігають дані векторної графіки, яка передбачає зовсім інший підхід до створення малюнків, ніж той, на якому спеціалізується Krita.
Формати файлів із втратою якості, зокрема JPG або WebP, є прикладом форматів, які дають малі файли на диску, але знижують якість зображення, а також пасують лише для зображень певного типу. Втрата якості означає, що стандартом формату передбачено швидкий і неточний опис зображення з метою зменшення розміру файла, у якому зберігаються дані зображення.
Формати без втрати, зокрема PNG, GIF або BMP, навпаки, дають більші файли на диску, але із більшою ймовірністю зберігають якість зображення.
Крім того, є суто робочі формати, зокрема формат Krita KRA, формат GIMP XCF, формат Photoshop PSD, а також формати для обміну даними, зокрема ORA та EXR. Файли у цих форматах є найоб’ємнішими і часто потребують для відкриття встановлення спеціалізованих програм, але, з іншого боку, вони містять усі дані робочого середовища і зберігають усі шари та напрямні зображення.
Метадані¶
Метадані формату файлів — можливість формату зберігати дані, окрім самих даних зображення. Метаданими можуть бути дані, які призначено для читання людиною, зокрема дата створення зображення, ім’я автора, опис зображення, або дані, призначені для читання комп’ютером, зокрема профіль кольорів ICC, який визначає для комп’ютера спосіб, у який слід читати дані кольорів у файлі.
Відкритість¶
Це дещо нетипова якість. Її пов’язано із простотою відкриття або відновлення даних у файлі та розповсюдженістю підтримки файлів певного формату.
Більшість форматів для внутрішнього використання, подібних до PSD, є повністю закритими. Наприклад, відновити дані у файлі PSD дуже складно, якщо у вас немає встановленої відповідної версії Photoshop. Іншим прикладом таких файлів є файли цифрових негативів (RAW) фотоапаратів, які мають у різних виробників доволі різні властивості.
SVG, як формат файлів векторних даних, перебуває на іншому кінці спектра відкритості. Його можна відкрити і редагувати у будь-якому текстовому редакторі.
Більшість форматів займають проміжне місце, тому вибір того чи іншого формату також дуже впливає діапазон його підтримки у програмах. Людина не здатна безпосередньо читати чи редагувати зображення у файлах JPG і PNG, але існує безліч програм, які здатні відкривати ці файли, а це означає, що власник таких файлів не матиме проблем із доступом до даних зображення.